Церковно-співочі ініціятиви Василіянських монастирів
Abstrakt
Działalność w zakresie śpiewu kościelnego w monasterach bazyliańskich
Autor artykułu podkreśla rolę, jaką odegrały bazyliańskie monastery w rozwoju śpiewu kościelnego oraz muzyki instrumentalnej. W XVII w., na terenie Ukrainy i Białorusi, wspierały one nie tylko tradycyjny śpiew liturgiczny, ale i nowe rozwiązania, co potwierdzał m.in. Jozafat Kuncewicz OSBM. Nie bez znaczenia był tutaj również wpływ kultury zachodniej, oddziałującej na Kościoły wschodnie. Monastery te stały się ważnym ośrodkiem rozwoju późnobizantyjskiej kultury śpiewu kościelnego, rozpowszechniając styl śpiewu kalofonicznego także na terenach rosyjskich (głównie moskiewskich), bułgarskich i mołdawskich. Oprócz monodycznego śpiewu melizmatycznego w klasztorach praktykowano śpiew partesny i chóralny (monaster w Żyrowiczach), działali tam liczni śpiewacy i kompozytorzy (np. w Ławrze Peczerskiej w Kijowie), zaś podczas świąt wprowadzano nawet muzykę instrumentalną (jak to miało miejsce w Ławrze Uniowskiej, gdzie przebywał wówczas Atanazy Szeptycki).
Bibliografia
Chomiński J., Wilkowska-Chomińska K., Historia muzyki, cz. I, Kraków 1989, s. 82-89.
Pennington A.E., Music in medieval Moldavia, București 1985.
Şcola muzicală de la Putna: Ms. Nr. 56/544 576 I P/II. Stihirar: Transcripta / G. Ciobanu, M. Ionescu, T. Moisescu [=Izvoare ale musicii Româneşti, t. III B], Bucureşti 1984.
Williams E., A Byzantine „Ars Nova”: The 14th – century Reforms of John Koukouzeles the Chanting of Great Vespers // Aspect of Balkans Continuiy and Change, Muton the Hague–Paris 1972, p. 211-220.
Антонович М., Українські співаки на Московщині в 17 ст. // М. Антонович, Musica sacra: Збірник статей, Львів 1997, с. 186-200.
Балик Борис І., ЧСВВ. «Катафальк чернечий» василіян XVII–XVIII ст. // Записки ЧСВВ, XII (1985), с. 281.
Ірмолой АнНе 14 (1173 http:icm.ucu.edu.ua ).
Ірмоси Київської Церкви: Критичне видання за Супрасльським нотолінійним ірмологіоном 1598–1601 років, у двох книгах / Редактор Крістіан Ганнік [=Київське християнство XI; Історія української музики 25: Джерела], Львів: В-во УКУ 2018. xxxix+376, 432 с.
Ісаєвич Я., Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми, Львів 2002.
Історія української культури, у п’яти томах, т. 2, Київ 2001.
Історія української музики, у шести томах, т. 1, Київ 1989.
Кіндратюк Б., Нариси з музичного мистецтва Галицько-Волинського князівства, Львів–Івано-Франківськ 2001.
Корний Л. Болгарский распев в манявских рукописях XVII–XVIII ст. // Единение народов – единение культур. Украинско-болгарские культурные связи: история и современность, Киев 1987, с. 37-60.
Костюковец Л.Ф., Жировицький Святоуспенський монастир // Καλοφωνία, число 2, Львів 2004, с. 29-31.
Костюковец Л.Ф., Рукописный белорусский Ирмолой на квадратных линейных нотах 091/283 и его песнопение «Наславник царевича Ярослава»: Исследование, Минск 2011.
Лінч Дж., Середньовічна церква, перекл. з англ, Київ 1995.
Медведик Ю., Bogoglasnik: Pěsni blagogovějnyja (1790/1791): Eine Sammlung geistlicher Lieder aus der Ukraine: Facsimile und Darstellung, im zwei Bänden, Hrsg. Hans Rothe in Zuzammenarbeite Jurij Medwedyk. [=Bausteine zur slavischen Philologie und Kulturgeschichte: Neue Folge, Reihe B: Editionen, Bd. 30.1, 2], Köln–Weimar–Wien: Böhlau 2016.
Мицько І., Єлисей Ільковський // Лавра (Львів, 1999/4), с. 53-54.
Мицько І., Святоуспенська лавра в Уневі, Львів 1998, с. 75-76.
Тончева Е. Манастирът Голям Скит – школа на „болгарский роспев”. Скитски „болгарски” ирмолози от 17–18 вв., София 1981.
Хомінський Й., Історія гармонії і контрапункту, т. 1, перекл. Леонід Грабовський, Київ 1975, с. 287-386.
Цалай-Якименко О., Михайлюк Я., Нотолінійний Осмогласник з молдавського монастиря Драгомирна – пам’ятка українсько-молдавських музичних зв’язків // Musica humana: Збірник статей кафедри музичної україністики ЛДМА, вип. 1, Львів 2003, с. 213-234.
Ясиновський Ю., З історії музики західноукраїнських земель XVI–XVII ст. // Українське музикознавство, вип. 21, Київ 1986.
Ясиновський Ю., Нотний Ірмолой Гаврила Аранесовича як пам’ятка східнослов’янських музичних зв’язків // Бібліографія українознавства, вип. 2: Бібліографія та джерела музикознавства, Львів 1994, с. 20-23.
Ясиновський Ю., Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16–18 століть, Львів 1996, с. 569-572.
Ясіновський Ю., Львівські нотні першодруки // Калофонія: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії, ч. 1, Львів 2002, с. 25-36.
Ясіновський Ю., Манявський скит як найбільший центр болгарського напіву в Україні // Καλοφωνία, число 7, Львів 2014, с. 250-270.
Ясіновський Ю., Супрасльський ірмолой Богдана Онисимовича як пам’ятка Київської митрополії // Καλοφωνία, число 8, Львів 2016, с. 46-88.
Copyright (c) 2019 Roczniki Humanistyczne
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
