Особові назви з суфіксом -ець у сучасній українській мові

Agnieszka Goral

doi:10.18290/rh.2019.67.7-14

Agnieszka Goral Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie

DOI: https://doi.org/10.18290/rh.2019.67.7-14

Słowa kluczowe: : sufiks -eć; nazwy osobowe; nazwy dewerbalne; rzeczowniki osobowe; słowotwórstwo; język ukraiński

Abstrakt

Nazwy osobowe z sufiksem -eć w języku ukraińskim na przełomie XX i XXI wieku

Sufiks -ець jest jednym z najstarszych afiksów i występuje we wszystkich językach wschodniosłowiańskich, w tym także w języku ukraińskim. W artykule analizie poddano 216 nazw osobowych z tym formantem, wybranych z następujących źródeł: Słownika a tergo języka ukraińskiego (Odessa 1976), Nowego słownika języka ukraińskiego w czterech tomach (Kijów 1999), Wielkiego słownika współczesnego języka ukraińskiego (Kijów 1991-2001). Wśród badanych nazw najwięcej pochodziło od rzeczowników (110 słów), co stanowi 51 procent ogółu zebranego materiału. Znaczna większość rzeczowników z sufiksem -ець to derywaty mutacyjne.

Bibliografia

Бабич, Н. Історія української літературної мови. Київ, 1993 [Babych, N. Istoriya ukrayins’koyi literaturnoyi movy. Kyyiv, 1993].

Бевзенко, C. Історія українського мовознавсва. Київ, [Bevzenko, S. Istoriya ukrayins’koho movoznavsva. Kyyiv, 1991].

Воропай, С. „Особливості словотвірної семантики конфіксальних іменникових дериватів”. Лінгвістичні студії. Збірник наукових праць. Випуск 7. Донецьк, 2001. 155-159 [Voropay, S. „Osoblyvosti slovotvirnoyi semantyky konfiksal’nykh imennykovykh deryvativ”. Linhvistychni studiyi. Zbirnyk naukovykh prats. Vypusk 7. Donets’k, 2001. 155-159].

Горaль, A. „Суфікс „-ець” („-ец”) в українській та білоруській мовах”. The Third European Conference on Languages, Literature and Linguistics. Ted. L. Shlossman. Vienna, 2014. 164-169 [Horal’, A. „Sufiks „-ets’” („-ets”) v ukrayins’kiy ta bilorus’kiy movakh”. The Third European Conference on Languages, Literature and Linguistics. Red. L. Shlossman. Vienna, 2014. 164-169].

Горпинич, В.О. Будова слова і словотвір, Київ, 1977 [Horpynych, V.O. Budova slova i slovotvir. Kyyiv, 1977].

Гумецкая, Л.Л. Очерк словообразовательной системы украинского языка 14-15 ст.ст. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора филологических наук. Киев–Львов, 1956 [Gumetskaya, L.L. Ocherk slovoobrazovatel’noy sistemy ukrainskogo yazyka 14-15 st.st. Avtoreferat dissertatsii na soiskaniye uchenoy stepeni doktora filologicheskikh nauk. Kiyev–L’vov, 1956].

Зверев, А.Д. Словообразование в современних восточнословянских языках. Москва, 1981 [Zverev, A.D. Slovoobrazovaniye v sovremennikh vostochnoslovyanskikh yazykakh. Moskva, 1981].

Ковалик, І.І. Питання слов’янського iменникового словотвору. Ч. 1. Львів, 1958 [Kovalyk, I.I. Pytannya slov’yans’koho imennykovoho slovotvoru. Ch.1. L’viv, 1958].

Ковалик, І.І. „Особливості iменникового словотвору східнослов’янської мовної групи”. Питання слов’янського мовознавства 9 (1963): 3-17 [Kovalyk, I.I. „Osoblyvosti imennykovoho slovotvoru skhidnoslov’yans’koyi movnoyi hrupy”. Pytannya slov’yans’koho movoznavstva 9 (1963): 3-17].

Ковалик, І.І. „Словотвірне значення і його місце в системі смислової структури слова”. Словотвір сучасної української мови. Київ, 1979 [Kovalyk, I.I. „Slovotvirne znachennya i yoho mistse v systemi smyslovoyi struktury slova”. Slovotvir suchasnoyi ukrayins’koyi movy. Kyyiv, 1979].

Курс історії української літературної мови. Ред. І. Білодід. Т. 1-2. Київ, 1961 [Kurs istoriyi ukrayins’koyi literaturnoyi movy. Red. I. Bilodid. T. 1-2. Kyyiv, 1961].

Лопатин, В.В. Русская словообразовательная морфемика. Проблеми и принципи описания. Москва, 1976 [Lopatin, V.V. Russkaya slovoobrazovatel’naya morfemika. Problemi i printsipi opisaniya. Moskva, 1976].

Мазурик, Д. „Суфіксальне творення неологізмів-іменників у сучасній українській мові”. Актуальні проблеми українського словотвору. Ред. В. Ґрещук. Івано-Франківськ: Плай, 2002. 292-302 [Mazuryk, D. „Sufiksal’ne tvorennya neolohizmiv-imennykiv u suchasniy ukrayins’kiy movi”. Aktual’ni problemy ukrayins’koho slovotvoru. Red. V. Greshchuk. Ivano-Frankivs’k: Play, 2002. 292-302].

Максимов, В.И. Суффиксальное словообразование имен существительных в русском языке. Луганск, 1975 [Maksimov, V. I. Suffiksal’noye slovoobrazovaniye imen sushchestvitel’nykh v russkom yazyke. Lugansk, 1975].

Манучарян, Р.С. Проблеми исследования словообразовательных значений и средств их виражения. Ереван, 1975 [Manucharyan, R. S. Problemi issledovaniya slovoobrazovatel’nykh znacheniy i sredstv ikh virazheniya. Yerevan, 1975].

Немченко, В.Н. Современний русский язык. Словообразование. Москва, 1984 [Nemchenko, V.N. Sovremenniy russkiy yazyk. Slovoobrazovaniye. Moskva, 1984].

Огієнко, І. Історія української літературної мови. Київ, 1995 [Ohiyenko, I. Istoriya ukrayins’koyi literaturnoyi movy. Kyyiv, 1995].

Олійник, І.С. „Іменники з суфіксом “-ець” на позначення назв осіб”. Дослідження з словотвору та лексикології. Київ, 1985 [Oliynyk, I.S. „Imennyky z sufiksom “-ets’” na poznachennya nazv osib”. Doslidzhennya z slovotvoru ta leksykolohiyi. Kyyiv, 1985].

Плющ, П. Історія української літературної мови. Київ, 1971 [Plyushch, P. Istoriya ukrayins’koyi literaturnoyi movy. Kyyiv, 1971].

Русанивский, В.М., М.А. Жовтобрюх, Е.Г. Гороленская, А.А. Грищенко. Укрaинская грамматика. Киев, 1986 [Rusanivskiy, V.M., M.A. Zhovtobryukh, Y.G. Gorolenskaya, A.A. Grishchenko. Ukrainskaya grammatika. Kyyiv, 1986].

Русанівський, В.М. Історія української літературної мови. Київ, 2001 [Rusanivs’kyy, V.M. Istoriya ukrayins’koyi literaturnoyi movy. Kyyiv, 2001].

Русская грамматика. Т. 1: Фонетика. Фонология. Ударение. Интонация. Словообразование, Морфология. Москва, 1980 [Russkaya grammatika. T. 1: Fonetika. Fonologiya. Udareniye. Intonatsiya, Slovoobrazovaniye. Morfologiya. Moskva, 1980].

Словотвір сучасної української мови. Ред. А.М. Жовтобрюх. Київ, 1979 [Slovotvir suchasnoyi ukrayins’koyi movy. Red. A.M. Zhovtobryukh. Kyyiv, 1979].

Сопоставительное исследование русского и украинского языков. Ред. Г.П. Ижакевич. Киев, 1975 [Sopostavitel’noye issledovaniye russkogo i ukrainskogo yazykov. Red. G.P. Izhakevich. Kiyev, 1975].

Cучасна українська літературна мова. Ред. А.П. Грищенко. Київ, 1977 [Suchasna ukrayins’ka literaturna mova. Red. A.P. Hryshchenko. Kyyiv, 1997].

Cучасна українська літературна мова. Ред. В.М. Русанівський. Київ, 1987 [Suchasna ukrayins’ka literaturna mova. Red. V.M. Rusanivs’kyy. Kyyiv, 1987].

Улуханов, И.С. Словообразовательная семантика в русском языке и принципи ее описания. Москва, 1977 [Ulukhanov, I. S. Slovoobrazovatel’naya semantika v russkom yazyke i printsipi yeye opisaniya. Moskva, 1977].

Циганенко, Г.П. „Словотвірне значення як категорія дериватології”. Словотвірна семантика східнослов’янських мов. Ред. А.М. Жовтобрюх. Київ, 1983. 5-17 [Tsyhanenko, H.P. „Slovotvirne znachennya yak katehoriya deryvatolohiyi”. Slovotvirna semantyka skhidnoslov’yans’kykh mov. Red. A.M. Zhovtobryukh. Kyyiv, 1983. 5-17].

Gramatyka opisowa współczesnego języka rosyjskiego. Red. W. Zmarzer. T. 2: Leksyka. Słowotwórstwo. Warszawa, 1987.

Lindert, B. Formanty służące do tworzenia nazw mieszkańców w językach słowiańskich. Rozprawa habilitacyjna. Lublin, 1976. 47-48.

Puzynina, J. „O relacjach derywatów do ich podstaw i peryfraz słowotwórczych”. Poradnik Językowy 3 (1978): 93-98.

Puzynina, J. „Typy formantów słowotwórczych w językach słowiańskich”. Z polskich studiów lingwistycznych. Warszawa, 1981. 175-188.

Shevelov, G.Y.A. Historical Phonology of the Ukrainian Language. Heidelberg, 1979.

Warchoł, S. „Formacje ekspresywne a system języka”. Biuletyn PTJ 32 (1974): 71-86.

Warchoł, S. Geneza i rozwój słowiańskich formacji ekspresywnych z sufiksalnym -k- i -c-. Łódź, 1984.