Паремии, связанные с обозначением объектов материальной культуры и ремесел в славянских языках
Abstrakt
Paremia oznaczające obiekty materialnej kultury i rzemiosła w językach słowiańskich
Przedmiotem niniejszego artykułu są paremia oznaczające dawne rzemiosła oraz symboliczne artefakty w polskim, ukraińskim, rosyjskim i białoruskim językowym obrazie świata. Autor wychodzi z założenia, iż przedmiotowy kod kultury jest ściśle powiązany z wtórną symboliką rzeczy, technologią i magią zawodu, ich oceną poprzez różne grupy społeczne.
Główny nacisk położono na mechanizmy konceptualizacji leksykalnej narzędzi oraz funkcji naczyń, ich związki frazeologiczne (stałe porównania, obrazy, idiomy, frazeologia dialektalna, przysłowia i porzekadła). Na podstawie opracowania tekstów folklorystycznych i etnolingwistycznych uwzględniono funkcje artefaktów kultury materialnej Słowian w wierzeniach ludowych, praktykach magicznych, utrwalających stereotypy symboliczne i obyczajowe w opozycjach swoi–obcy, pusty–pełny, bogaty–biedny, stary–nowy, cały–niecały oraz zrekonstruowano językowo-kulturowy obraz rzemieśników w różnych tradycjach lokalnych.
Паремии, связанные с обозначением объектов материальной культуры и ремесел в славянских языках
Объектом исследования являются паремии, обозначающие древние ремесла и символические артефакты в польской, украинской, русской и белорусской языковых картинах мира. Автор исходит из того, что предметный культурный код тесно связан со вторичной символикой вещей, технологией, магией профессии и их оценкой, проводимой разными общественными группами. В первую очередь представляются механизмы лексической концептуализации предметов, функции посуды и их фразеологические связи. На основании анализа фольклорных и этнолингвистических текстов были исследованы функции артефактов материальной культуры славян в народных поверьях, магических действиях, отражающих символические и ритуальные стереотипы в оппозициях полное-пустое, часть-целое, целое-нецелое, старое-новое, а также реконструировался культурно-языковой образ ремесел в разных локальных традициях.
Bibliografia
Араева Л.: Мир во фразеологизмах мира, w: Słowo. Tekst. Czas, red. M.Aleksiejenko, M. Gordy, т. II, Szczecin–Greifswald 2014, с. 15-23.
Байбурин А.К.: Семиотические аспекты функционирования вещей, в: Этнографическое изучение знаковых средств культуры, Ленинград: Наука 1989, с. 63-88.
Боряк О.: Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (сер.XIX – поч. XX ст.). Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України 1997.
БСРП – Мокиенко В.М., Никитина Т.Г., Николаева Е.К: Большой словарь русских пословиц, Москва: ЗАО ОЛМА Медиа групп 2010.
Вархол – Вархол Н., Івченко А.: Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини, Пряшев: Словацьке педагогічне видавництво в Брастіславі 1990.
ЗУЕ – Жайворонок В.: Знаки української етнокультури. Словник-довідник, Київ: Довіра 2006.
Курбатова Н.В.: Паремии, паремические выражения и народные суждения как отражение национально-культурной специфики языковой картины мира (на материале ново(древне)греческого и русского языков. Автореферат на соискание ученой степени кандидата филологических наук, Краснодар: Краснодарский гос. университет 2002.
Лепешаў – Лепешаў І.Я., Якалцэвіч М.А.: Тлумачальны слоўнік прыказак, Гродна: Гр.ДУ 2011.
Нессен І.І.: Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХIX-XX ст.), Київ: Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій 2005.
Номис – Номис М.: Українські приказки, прислів‘я і таке інше, Київ: Либідь 2004.
Плав’юк – Плав’юк С.: Приповідки, або українсько-народня філософія. Зібрав, підготував до друку та опублікував Володимир С. Плав’юк, Едмонтон: Канада1998.
Подюков И.А.: Народная фразеология в зеркале народной культуры. Учебное пособие, Пермь:Теплан 1991.
ПрНн – Чабаненко В.: Мудре слово. Прислів’я та приказки в говірках Нижньої Наддніпрянщини, Запоріжжя: Запорізький держ. університет 1992.
Рабкев. – Рабкевіч В.І.: Паслухай, што людзі кажуць: Беларускія народныя прыказкі, прымаўкі, прыкметы, жарты, Мінск: Мастацкая літаратура 1985.
РККГ – Русские крестьяне. Жизнь. Быт. Нравы. Материалы «Этнографического бюро» князя В.Н. Тенишева, т. I: Калужская губерния, Санкт-Петербург: Наука 2004.
РФИЭС – Бирих А.К., Мокиенко В.М., Степанова Л.И.: Русская фразеология. Историко-этимологический справочник, Москва: Астрель АСТ – Люкс 2005.
Рыбаков Б. Ремесло древней Руси, Москва: Академический проект «Культура» 2015.
Санько – Санько З.Ф.: Малы русска-беларускі слоўнік прыказак, прымавак і фразем, Мінск: Навука і тэхніка 1991.
Свешникова Т.Н., Цивьян Т.В.: К функциям посуды в восточнороманском фольклоре, в: Из работ Московского семиотического круга, Москва: Языки русской культуры 1997, с. 345-375.
СМ – Славянская мифология. Энциклопедический словарь, изд.2-е, Москва: Международные отношения 2002.
Телия В.Н.: Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты, Москва: Языки русской культуры 1996.
Толстая С.М.: Семантические категории языка культуры: очерки по славянской этнолингвистике, Москва: Индрик 2010.
Толстая С.М.: Предметные оппозиции, их семантическая структура и символические функции, в: Славянский и балканский фольклор. Виноградье, вып 11, Москва: Индрик 2011, с. 9-18.
ФПСслоб. – Ужченко В.Д., Ужченко Д.В., Барвіна Н.О.: Фразеологічно-паремійний словник Східної Слобожанщини ХIХ ст., Луганськ: ДЗ ЛНУ ім.Т.Шевченка 2013.
Фр.ГРНП – Галицько-руські народні приповідки, т. I, 2-е вид. Львів: Львівський державний університет 2006.
ФСНН – Чабаненко В.: Фразеологічний словник говірок нижньої Наддніпрянщини, Запоріжжя: Запорізький державний університет 2001.
ФСПГ – Прокошева К.Н.: Фразеологический словарь пермских говоров, Пермь: Пермский гос. пед.университет 2002.
Юрч. – Юрчанка Г.Ф.: Народнае мудраслоўе. Слоўнік, Мінск: Беларусская навука 2002.
Amerykańska antropologia kognitywna, Warszawa: Instytut kultury 1996.
Bystroń – Bystroń J.S. Przysłowia polskie, Kraków: Polska Akademia Umiejętności 1933.
Czub. FGP – Czubała D.: Folklor garncarzy polskich, Katowice: Uniwersytet Śląski 1978.
Fl.Čpř. – Flajšhans V.: Česká přísloví. Sbirka přislovi, průpovĕdi a pořekadel lidu českeho v Čechah, na Moravĕ a v Slezsku, pis.: A-N, Olomouc: Česka akademie cisaře Františka Josefa provĕdy, slovesnost a umĕni 2013.
Gloger – Gloger Z.: Obrzędy, zwyczaje i wierzenia ludowe na ziemiach nad Narwią i Biebrzą, Warszawa: Zakad Pebetnera 1880.
Kłosińska – Kłosińska A.: Słownik frazeologiczny, Warszawa: PWN 2010.
NKPP – Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich, t. I-IV, red. J. Krzyżanowski S. Świrko, Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy 1969-1978.
SGP – Słownik gwar polskich, t. I-VI, red. J. Karłowicz, Kraków: Nakl. Akademii Umiejętności 1903.
Siark. – Siarkowski W.: Materiały do etnografii ludu polskiego z okolic Pinczowa, в: Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, t. IX, Kraków: Nakl. Akademii umiejętności 1885, s. 3-65.
ТЕТМ – Wilkinson P.R.: A thesaurus of traditional English metaphors, London–New York: Routledge 1993.
Wesoł. – Wesołowska H.: Młynarstwo wiejskie Opolszczyzny od XVIII do XX wieku, Opole: Uniwersytet Śląski 1969.
Copyright (c) 2015 Roczniki Humanistyczne
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.