Фразеологічна об’єктивація концептів tod / смерть крізь призму зіставлення (на матеріалі німецької та української мов)

Roksolyana Karakevich

Roksolyana Karakevich Drohobych Ivan Franko State Pedagogocal University

Słowa kluczowe: koncept; konceptualizacja; asymetria; kod kulturowy

Abstrakt

Analiza frazeologiczna pojęć tod/smert’ przez pryzmat badania porównawczego (na materiale języka niemieckiego i ukraińskiego)

W artykule podano analizę porównawczą pojęć śmierć w języku niemieckim i ukraińskim. W trakcie badania zauważono występowanie licznych przypadków asymetrii frazeologicznych obu pojęć w języku niemieckim i ukraińskim.

Bibliografia

Beyer H., Sprichwörterlexikon: Sprichwörter u. sprichwörtl. Ausdrücke aus dt. Sammlungen vom 16. Jh. bis zur Gegenwart, 2, unveränd. Aufl., Leipzig: „Bibliographisches Institut” 1985.

Der kleine Wahrig. Wörterbuch der deutschen Sprache. Neu herausgegeben von Dr. Renate Wahrig-Burfeind mit einem „Lexikon der deutschen Sprachlehre”, Gütersloh: „Berstelsmann Lexikon Verlag GmbH” 1997.

Röhrich L., Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten, Freiburg–Basel–Wien–Herder, 2001.

Басыров Ш.Р., Категория жизни и смерти в разноструктурных языках (на материале паремий и крылатых выражений), „Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання” 6(2009), № 1, с. 45-61.

Бєссонова О.Л., Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти, Донецьк: „ДонНУ” 2002.

Бинович Л.Э., Немецко-русский фразеологический словарь, Москва: „Русский язик”, 1975.

Близнюк О.О., Концепти ЖИТТЯ І СМЕРТЬ: лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі паремійного фонду української та італійської мов). Автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.17 „Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство”, Київ 2008.

Володіна Н.В., Лінгвокультурологічний аспект номінацій смерті в німецькій мові, в: Актуальні проблеми іноземної філології. Лінгвістика та літературознавство, ред. В. А. Зарва, вип. ІІ, Київ: „Освіта України” 2008, с. 70-75.

Дворецкий И.Х., Латинско-русский словарь, Москва: „Изд-во лит. на иностр. яз.” 1958.

Демидкина Е.А., Фразеологизмы, паремии и афоризмы как средство объективации концепта „Leben” в немецкой языковой картине мира. Диссертация… канд. филол. наук : 10.02.04, Саратов, 2007.

Жайворонок В.В., Знаки української етнокультури. Словник-довідник, Київ: „Довіра” 2006.

Заикина А.И., Особенности информационных реалий лексического знака «смерть», в: Проблематика смерти в естественных и гуманитарных науках, ред. В. К. Марченко, Белгород: „Изд-во Белгородского гос. ун-та” 2000.

Каракевич Р.О., Відбиття етноконцептів „Доля”, „Смерть” у фразеологізмах німецької та української мов, „Слов’янський вісник”, Серія „Філологічні науки”, вип. 5, Рівне: „РІС КСУ” 2004, с. 107-114.

Каракевич Р.О., Національно-культурна маркованість фразеологічних одиниць на позначення виміру та ваги в німецькій та українській мовних картинах світу, „Вісник Донецького університету”, Сер. Б: Гуманітарні науки 2008, вип. 1, с. 42-47.

Карасик В. И., Языковые ключи, Волгоград: „Парадигма” 2007.

Конобродська В.Л., Вербальний компонент традиційного поховального обряду в поліських говорах. Автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова”, Львів 1999.

Кононова И.В., Структура и языковая репрезентация британской национальной морально-этической концептосферы (в синхронии и диахронии). Автореф. дисс. на соискание науч. степени д-ра филол. наук: спец. 10.02.04, „Германские языки”, Санкт Петербург 2010.

Лоскутова Т. Н., Концепты «жизнь − смерть», вербализованные лексемами и фразеологическими единицами русского языка, в лингвокультурологическом аспекте. Автореф. дисс. на соиск. науч. степени канд. филол. наук: спец.

02.01 „Русский язык”, Челябинск 2009.

Маслова В.А., Лингвокультурология Москва: „Академия” 2001.

Минеев В.В., Социальные аспекты смерти (философско-антропологический анализ). Дисс. … доктора филос. наук : 09.00.11, Красноярск 2004.

Мізін К.І., Німецько-український фразеологічний словник (усталені порівняння), Вінниця: „Нова книга” 2005.

Німецько-український фразеологічний словник. В 2 томах, уклад. В.І. Гаврись та ін., Київ: „Рад. Школа" 1981 [НУФС].

Новий тлумачний словник української мови у трьох томах, уклад. В. Яременко та ін., 2-е вид., випр., т. І-ІІ, Київ: Вид. „АКОНІТ” 2008 [НТСУМ].

Олейник С.В., Особенности фразеологической вербализации концептов группы «лицо биологическое» в английском языке, „Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання” 2009, т. 6, № 1, с. 31-44.

Осипова А.А., Смерть, в: Антология концептов, ред. В.И. Карасик, И.А. Стернин, т. 3, Волгоград: „Парадигма” 2006, с. 364-380.

Пименова М.В., Концепт сердце. Образ. Понятие. Символ, Кемерово: „КемГУ” 2007.

Постовалова В.И., Картина мира в жизнедеятельности человека, в: Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира, отв. ред. Б. А. Серебреников, Москва: „Наука” 1988, с. 8–70.

Прислів’я та приказки: Природа. Господарська діяльність людини, упоряд. М.М. Пазяк та ін., Київ: „Наукова думка” 1989 [ПтП].

Прусова М.О., Проблема смерті в російській поезії першої половини ХІХ століття. Автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.02 „Російська література”, Сімферополь 2001.

Словник фразеологізмів української мови, уклад. В. М. Білоноженко та ін., Київ: „Наукова думка” 2003 [СФУМ].

Софронова Л.А., Категории жизни и смерти в славянской культуре, „Славяноведение” 2006, № 6, c. 3-8.

Топорова Т.В., Семантическая структура древнегерманской модели мира, Москва: „Радикс” 1994.

Ужченко В.Д., Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу: 6019 фразеологізмів, 5-е вид., перероб. й доп., Луганськ: „Альма-матер”, 2005.

Х о С о н Т э, Языковое сознание русского народа (на материале фразеологизмов, возглавляемых именами ЖИЗНЬ и СМЕРТЬ), в: Язык, сознание, коммуникация, ред. В. В. Красных, А.И. Изотов, Москва: „МАКС Пресс” 2001, с. 26-34.

Янушкевич И.Ф., Лингвосемиотика англосаксонской культуры. Автореф. дисс. на соиск. науч. степени доктора филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки”, Волгоград 2009.