Church Singing Activities in Basilian Monasteries
Abstract
The author of the article emphasizes the role of Basilian monasteries in the development of church singing and instrumental music. In the 17th century, in the territories of Ukraine and Belarus, they supported not only traditional liturgical singing, but also new solutions (which was confirmed, among others, by Josaphat Kuncevich OSBM). Not without the influence of Western culture, these monasteries became an important centre for the development of late Byzantine church singing culture, spreading the style of kalophonic chant also in Russian (mainly Moscow), Bulgarian and Moldavian areas. Apart from monodic melismatic chant, the partesny and choral singing was practiced (Zhyrovichy Monastery). Moreover, numerous singers and composers were active there (e.g. in (Kyiv Pechersk Monastery), and during holidays even instrumental music was introduced (as it was the case in Univ Monastery, where Athanasius Szeptycki stayed at that time). Both Ukrainians and Belarusians introduced their creative achievements and professional engagement to the Moscovia monastery.
References
Chomiński J., Wilkowska-Chomińska K., Historia muzyki, cz. I, Kraków 1989, s. 82-89.
Pennington A.E., Music in medieval Moldavia, București 1985.
Şcola muzicală de la Putna: Ms. Nr. 56/544 576 I P/II. Stihirar: Transcripta / G. Ciobanu, M. Ionescu, T. Moisescu [=Izvoare ale musicii Româneşti, t. III B], Bucureşti 1984.
Williams E., A Byzantine „Ars Nova”: The 14th – century Reforms of John Koukouzeles the Chanting of Great Vespers // Aspect of Balkans Continuiy and Change, Muton the Hague–Paris 1972, p. 211-220.
Антонович М., Українські співаки на Московщині в 17 ст. // М. Антонович, Musica sacra: Збірник статей, Львів 1997, с. 186-200.
Балик Борис І., ЧСВВ. «Катафальк чернечий» василіян XVII–XVIII ст. // Записки ЧСВВ, XII (1985), с. 281.
Ірмолой АнНе 14 (1173 http:icm.ucu.edu.ua ).
Ірмоси Київської Церкви: Критичне видання за Супрасльським нотолінійним ірмологіоном 1598–1601 років, у двох книгах / Редактор Крістіан Ганнік [=Київське християнство XI; Історія української музики 25: Джерела], Львів: В-во УКУ 2018. xxxix+376, 432 с.
Ісаєвич Я., Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми, Львів 2002.
Історія української культури, у п’яти томах, т. 2, Київ 2001.
Історія української музики, у шести томах, т. 1, Київ 1989.
Кіндратюк Б., Нариси з музичного мистецтва Галицько-Волинського князівства, Львів–Івано-Франківськ 2001.
Корний Л. Болгарский распев в манявских рукописях XVII–XVIII ст. // Единение народов – единение культур. Украинско-болгарские культурные связи: история и современность, Киев 1987, с. 37-60.
Костюковец Л.Ф., Жировицький Святоуспенський монастир // Καλοφωνία, число 2, Львів 2004, с. 29-31.
Костюковец Л.Ф., Рукописный белорусский Ирмолой на квадратных линейных нотах 091/283 и его песнопение «Наславник царевича Ярослава»: Исследование, Минск 2011.
Лінч Дж., Середньовічна церква, перекл. з англ, Київ 1995.
Медведик Ю., Bogoglasnik: Pěsni blagogovějnyja (1790/1791): Eine Sammlung geistlicher Lieder aus der Ukraine: Facsimile und Darstellung, im zwei Bänden, Hrsg. Hans Rothe in Zuzammenarbeite Jurij Medwedyk. [=Bausteine zur slavischen Philologie und Kulturgeschichte: Neue Folge, Reihe B: Editionen, Bd. 30.1, 2], Köln–Weimar–Wien: Böhlau 2016.
Мицько І., Єлисей Ільковський // Лавра (Львів, 1999/4), с. 53-54.
Мицько І., Святоуспенська лавра в Уневі, Львів 1998, с. 75-76.
Тончева Е. Манастирът Голям Скит – школа на „болгарский роспев”. Скитски „болгарски” ирмолози от 17–18 вв., София 1981.
Хомінський Й., Історія гармонії і контрапункту, т. 1, перекл. Леонід Грабовський, Київ 1975, с. 287-386.
Цалай-Якименко О., Михайлюк Я., Нотолінійний Осмогласник з молдавського монастиря Драгомирна – пам’ятка українсько-молдавських музичних зв’язків // Musica humana: Збірник статей кафедри музичної україністики ЛДМА, вип. 1, Львів 2003, с. 213-234.
Ясиновський Ю., З історії музики західноукраїнських земель XVI–XVII ст. // Українське музикознавство, вип. 21, Київ 1986.
Ясиновський Ю., Нотний Ірмолой Гаврила Аранесовича як пам’ятка східнослов’янських музичних зв’язків // Бібліографія українознавства, вип. 2: Бібліографія та джерела музикознавства, Львів 1994, с. 20-23.
Ясиновський Ю., Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16–18 століть, Львів 1996, с. 569-572.
Ясіновський Ю., Львівські нотні першодруки // Калофонія: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії, ч. 1, Львів 2002, с. 25-36.
Ясіновський Ю., Манявський скит як найбільший центр болгарського напіву в Україні // Καλοφωνία, число 7, Львів 2014, с. 250-270.
Ясіновський Ю., Супрасльський ірмолой Богдана Онисимовича як пам’ятка Київської митрополії // Καλοφωνία, число 8, Львів 2016, с. 46-88.
Copyright (c) 2019 Roczniki Humanistyczne
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
